|
| | | Нижче представлений словник термінів, вживаних у галузі водопідготування, який допоможе Вам краще зрозуміти та засвоїти інформацію, розміщену на нашому сайті. | | Адсорбція – зв”язування молекул з поверхнею твердої або рідкої фази за допомогою певних фізичних сил. Наприклад, усунення вільного хлора або хлораміна із суміші за допомогою активованого вугілля відбувається за механізмом адсорбції.
Амфотерність – здатність речовини у залежності від умов, що склалися, вступати у взаємодію як із кислотами, так і з основами. Наприклад, амфотерні властивості притаманні металевому алюмінію.
Аніон - негативно заряджений іон (див. іон).
Ацетат целюлози - синтетичний полімер, одержуваний з природної целюлози та широко вживаний у виробництві мембран. У виробництві мембран для очищування води можуть використовуватись такі полімери: діацетат целюлози, триацетат целюлози або суміш цих речовин.
Аквакультура – спільноти рослин та тварин, що живуть у воді, наприклад риби, ракоподібні та рослини.
Артезианська вода - вода из глибинних підземних пластів, як правило така, що знаходиться під тиском.
| | Бактерії - одноклітинні мікроорганізми, здатні до самовідтворення. Вони поділяються на дві великі підгрупи: аеробні (такі, що вживають в процесі життєдіяльності кисень) та анаеробні (не вживають кисню). Бактерії можуть існувати в широкому диапазоні умов довкілля. Деякі, наприклад, pseudomonada, можуть цілком задовольнятися середовищем із дуже низьким рівнем поживних речовин. Ці бактерії є виробниками слизу - головної проблеми для систем підготовки води. Інші жорстко прикріплюються до поверхні, виділяючи желеподібну речовину, захищаючись у такий спосіб від хімічних дезінфікуючих засобів. Цей агломерат бактерій та желеподібної речовини, що їх захищає, часом називають біоплівкою. Концентрація бактерій у воді звичайно вказується в колонієутворюючих одиницях (cfu) на мілілітр (ml). Колонієутворююча одиниця - це життєздатна бактерія, що, відтворюючись, може сформувати цілу колонію за умови інкубації у поживному середовищі.
Багатовалентний іон - катіон або аніон, якому не вистачає більш ніж одного електрону або наявні кілька зайвих електронів.
| | Вірус - позаклітинна форма життя, що складається з РНК або ДНК в протеїновій оболонці. Розмножується лише після проникнення у живу клітину, має дуже незначні розміри - від 15 до 350 нанометрів.
Водорості (Algae (лат.)) - група одноклітинних або багатоклітинних рослин, основним екологічним середовищем для яких є прісна або морська вода. Можливе також побутування на поверхні грунту у місцях з підвищеною вологістю, водогінних трубах, а також в ємкостях, де вода може застоюватись.
Водоносний горизонт – геологічне утворення або структура, що містить воду, знаходячись між пластами породи. Тут вода накопичується і звідси потрапляє до джерел. Цей термін здебільшого вживається для позначення таких водоносних структур, вода з яких порівняно легкодоступна.
Водогін - система труб або тонелів, що розроблені та використовуються для транспортування води від джерела водозабору до споживача. Звичайно розміщується під землею.
Водосховище - ставок, озеро або басейн природнього чи штучного походження для зберігання, регулювання та контролювання води.
Вторинна обробка води - обробка, наступна після первинної. Включає біологічні процеси видалення завислих, колоїдних та розчинених органічних речовин з води, що пройшла первинну обробку. В результаті на 80−95% знижується БСК (біологічне споживання кисню) та на 80−95% зменшується вміст розчинених у воді речовин. Вторинна обробка може здійснюватись або біологічними, або ж фізико-хімічними методами. Активний мул та повільні фільтри - це два основні, найчастіше вживані методи вторинної обробки води. В результаті видаляються як такі, що плавають на поверхні, так і осаджені часточки та близько 90% киснеспоживаючих речовин. Останньою стадиєю вторинної обробки є дезінфекція.
Втрата тиску - для организації потоку рідини по якомусь каналу, системі трубопроводів, крізь шар частинок або мембрану необхідна витрата певної кількості енергії. Тиск потоку у будь-якій точці - міра енерговмісту рідини в цій точці.Оскільки частина енергії витрачається потоком на пересування, тиск у точці виходу менший, ніж на вході. Кількість витраченої енергії, а відповідно, і зменшення тиску (втрата тиску), залежить від показників потоку та в”язкості рідини. В США та Англії тиск вимірюється у фунтах сили на квадратний дюйм (psi), в європейських країнах - в Паскалях (Па) (у системі СИ), барах або в кг/см2. Перепад тиску часом позначується як delta-p.
Втрати при транспортуванні води - вода, втрачена при транспортуванні води по трубах або каналі, при випаровуванні або витіканні. Зазавичай така вода стає недоступною для подальшого використання; однак, при витіканні вода може просочитись у підземні води і бути доступною в подальшому.
Випаровування-процес перетворення води на пару, включаючи випаровування з водної поверхні, поверхні грунту, вкритих снігом полів тощо, але не з поверхні листя, оскільки це вже транспірація.
| | Галун - див. сульфат алюмінію.
Гідрофільний ("такий, що любить воду”(лат.)) – речовина або матеріал, що легко поглинає воду або змочується нею.
Гідрофобний ("такий, що ненавидить воду" (лат.))– речовина або матеріал, що погано поглинає воду або змочується нею.
Грейн жорсткості - одиниця жорсткості, прийнята у США. Теоретична жорсткість води - це сумарна концентрація всіх іонів лужноземельних металів, у США вона звичайно виражається як еквівалентна концентрація карбонату кальцію в грейнах. Концентрації іонів можуть бути виражені в еквівалентах на літр (моль-екв/л), для цього необхідно поділити грейн/галон на коефіцієнт 2,9; а також числом моль на літр (моль/л) або їхньою масою у будь-якому об”ємі. У США за одиницю жорсткості продовжують використовувати грейн/галон (GPG) як еквівалент карбонату кальцію, незважаючи на те, що у більшості країн ця одиниця виміру вважається застарілою. Чисельне значення жорсткості у грейн/галон, що стосується карбонату кальцію, може бути перетворене в метричні одиниці (мг/л), шляхом множення на коефіцієнт 17,1. Вираз у грейн/галон стосовно карбонату кальцію може бути також перетворений в мг/л одновалентних іонів, таких як натрій (Na+), шляхом множення на коефіцієнт 0,342. При використанні зазначених перевідних коефіцієнтів (особливо при описуванні характеристик іонообмінного устаткування) необхідно мати на увазі, що ефективність очищування води буде залежати я к від типу наявних іонів, так і від їхньої повної маси.
Гідроліз - хімічний процес руйнування речовин при взаємодії з водою. Часто згадується у посиланнях з приводу руйнування полімерів. | | Деіонізація (іонний обмін) – видалення іонів з води шляхом обміну на інші іони, що містяться в спеціальній смолі у зв”язаному стані.
Дезінфекція - процес обеззаражування (знищення мікроорганізмів, вірусів). Стосовно води: для проведення дезінфекції звичайно використовуються хімічні речовини, наприклад, формальдегід або гіпохлорид натрію. Дезінфекція зменшує кількість мікроорганізмів до прийнятного рівня, але повністю може їх і не знищити.
| | Жорсткість води - один з показників якості води. Зумовлюється присутністю у воді солей кальцію, магнію та деяких інших металів і виражається у моль*еквівалент/дм3 (європейська система) або грейнах/галон (американська система). Розрізняють карбонатну (тимчасову) та некарбонатну (постійну) жорсткість. Загальна жорсткість являє собою суму обох згадуваних. Карбонатна жорсткість пов”язана з присутністю у воді бікарбонатів, а некарбонатна - сульфатів, хлоридів, нітратів кальцію, магнію та інших металів. Спочатку жорсткість води визначалась як міра здатності води осаджувати піну, створену жирними карбоновими кислотами. Ця "піна" осаджувалась в присутності іонів кальцію та/або магнію.
Живляча вода - вода, що поступає в систему або в окремий апарат системи очищування води, типу ультрафільтра або установки зворотнього осмосу.
| | Забруднення мембрани – осаджування нерозчинних речовин, наприклад, бактерій, колоїдів, оксидів, завислих та ін., на поверхні зворотньоосмотичної чи ультрафільтраційної мембрани. Забруднення призводить до зменшення потоку пермеату та зниженню селективності зворотньоосматичних мембран.
Загальний вміст розчинених речовин (TDS) - сума концентрацій органічних, неорганічних речовин, а також іонів у розчині (за винятком всіх розчинених газів). Оскільки вимірювач TDS може визначати лише сумарну концентрацію іонів у воді, значення TDS є приблизним. Вимірювання TDS широко застосовується у водопідготовці та у технології стічних вод для контролю кінцевої якості води. Експериментальне визначенняTDS базується на вимірювання питомого електричного опору або проводимості досліджуваної води.
Зворотній осмос - прогресивний метод водопідготовки, при якому вода пропускається через напівпроникні мембрани, відбувається відокремлення молекул води від молекул забруднюючих речовин. Прокачування солоної води через пласкі чи трубчасті мембрани або порожнисте волокно, виготовлене з ацетилцелюлози або поліамідних смол, здатних під тиском, вищим за осмотичний, пропускати молекули води, але не пропускати гідратовані іони розчинених у воді солей.
| | Індекс насичення Ланжельє (LSI) – осаджування карбонатів кальцію та магнію в системах очищування води - серйозна причина виникнення несправності системи. Розчинність цих сполук - складна функція, що залежить від значення pH води, вмісту розчиненого вуглекислого газу, концентрації карбонат-аніонів, присутності інших солей та температури. Індекс насичення Ланжельє (Langelier) дозволяє передбачати, будуть чи ні осаджуватись важкорозчинні карбонати за даних умов. Виробники установок зворотнього осмосу можуть використовувати цей показник для визначення максимального ступеню вилучення очищеної води та значень селективності, що можуть бути досягнені у даній системі водопідготовки, перш ніж осаджування карбонатів суттєво погіршить якість води та зменшить ступень її вилучення. Цей індекс використовується при доборі методів попередньої обробки води та визначенні ризику осаджування карбонату кальцію на поверхні мембран з боку концентрата. Індекс щільності осаду (SDI). Показник здатності води забруднювати мембранний елемент або забивати осадом фільтр. SDI вимірюється за допомогою приладу, що складається з вхідного регулятора тиску та манометра, за якими встановлений фільтроутримувач з 0,45-мікронним мікропористим мембранним фільтром. Подібне устаткування наявне у комерційному продажу і доповнене інструкціями щодо обчислювання індексу.
Інтенсивність потоку – вихід потоку води через одиницю площі поверхні. Термін зазвичай вживається для характеристики потоку при проходженні крізь зворотньоосмотичну або ультрафільтраційну напівпроникну мембрану.
Іон - частинка, що має позитивний чи негативний електричний заряд. Позитивно заряджені іони мають назву катіони, негативно заряджені – аніони.
Іонний обмін – базується на принципі електронейтральності, тобто заряджені частинки стійкі лише тоді, коли вони існують як збалансовані пари позитивних та негативних зарядів.
Іонообмінні смоли - речовини, що використовуються для проведення процесу іонного обміну. Гранули іонообмінних смол - частинки, які мають на поверхні фіксовані заряди. Щоб підтримувати електронейтральність, кажен з цих зарядів приєднує іон з рівним за абсолютним значенням та протилежним за знаком зарядом і утримує його. Ці приєднані іони звуться протиіонами. Протиіони мобільні і можуть полишати фіксований заряд, якщо досяжним є інший іон, який для збереження електронейтральності повинен мати такий самий заряд, як у проти іона. Початковий протиіон встановлюється у смолі при її промиванні концентрованим розчином з бажаними протиіонами. Наприклад, смоли- пом”якшувачі - це катіонообмінники, що містять на поверхнях карбонові кислоти. Якщо ці смоли промити концентрованим розчином NaCI, катіон, що переважає в розчині - Na+ - закріпиться на смолі і стане протиіоном. При використанні такої смоли у якості пом”якшувача вода, що пропускається через неї, звільняється від конкуруючих протиіонів, таких як Ca2+, Mg2+. Через термодинамічні уподобання карбоновими кислотами іону Ca2+ (Mg2+), порівняно з Na+, у розведених водних розчинах буде швидко зменшуватись концентрація Ca2+ (Mg2+) та зростати концентрація початково присутніх у смолі іонів Na+. | | Катіон – позитивно заряджений іон (див. іон).
Каналізація - система трубопроводів, розташована під землею, що збирає стічні води та транспортує їх на станції водоочищування, часом у ріки та інші водойми.
Коагулянт – хімічна речовина, що сприяє осаджуванню завислих у воді колоїдних частинок . ЇЇ застосовують для видалення цих частинок в процесі очищування води. В ролі коагулянтів зазвичай виступають солі алюмінію та заліза.
Коагуляція - одна із стадій водопідготовки, на якій коагулянт, зазвичай квасцы, додається до води, щоб дестабілізувати колоїдні частинки шляхом нейтралізації їхніх електричних зарядів. Коагуляція використовуеться сумісно з флокуляцією для видалення колоїдів.
Колоїди - частинки субмікронного розміру, що не утворюють правдивий розчин. Вони стабільно завислі і важко виводяться з цього стану.
Концентрат – частина вхідного потоку води, яка у процесі баромембранного розподілу проходить не скрізь мембрану, а уздовж її поверхні. Вміст солей, органічних речовин та взвешенных частинок у концентраті вищий, ніж у вхідній воді.
Кислота - речовина, що має рівень рН менший за нейтральний - 7,0. При дисоціації дає катіони [Н+] аніони кислотного залишку.
Конденсація - процес перетворення пари на воду. Конденсація - це процес, зворотній по відношенню до випаровування.
| | Лінійна (поверхнева) швидкість – швидкість потоку рідини крізь ємкість з завантаженням у вигляді шару зернистого матеріалу. Описується за допомогою лінійної швидкості. Це швидкість, яка могла бути досягнута рідиною, якби вона протікала з тою ж витратою крізь ту ж саму ємкість, але без шару зернистого матеріалу. Математично лінійна швидкість визначається так:
Vs = Q/A, де Q – об`ємна витрата; A - площа поперечного перерізу порожньої ємкості.
Наприклад, якщо площа поперечного перерізу ємкості 640 см2, і вода прокачується крізь неї зі швидкістю 64 см3/с, лінійна швидкість складе 64/640=0,1 см/с. Фактична швидкість на поверхні будь-якої частинки може бути більшою або меншою, ніж лінійна швидкість, тому що потік крізь шар не є однорідним, а частинки займають частину поперечного перерізу. Однак для оцінки масопереносу між рідиною, що тече, та нерухомою поверхнею частинки, зручно обчислювати лінійні швидкості у такий спосіб.
Лужність - сумарна кількість присутніх у воді іонів бікарбонату, карбонату та гідроксилу, які можуть бути нейтралізовані кислотами. Див. також титрована лужність.
| | Міліграм на літр (мг/л) – одиниця концентрації речовин у воді.
Мембрани - тонкі плівки зі спеціальною структурою, створені для забезпечення селективного пропускання розчинених речовин. Загалом, вибірковість мембрани базується на її здатності пропускати або не пропускати частинки відповідно до їх розміру та інших якостей. Мембрана може бути гомогенною чи асиметричною. Гомогенні мембрани в поперечному перерізі мають однорідну структуру при збільшенні щонайменше в 100 разів. Найбільшою гомогенністю вирізняються мембрани, розроблені для микрофільтрації та гемодиалізу. Мембрани знижують розміри потоку не лише небажаних розчинених речовин, але й самого розчинника. Для зменшення опору потоку розчинника було розроблено взірці, що мають асиметричний поперечний переріз. Тобто вони складаються з двох паралельних шарів. Опір, що його чинить течії селективний шар, який забезпечує мембрані можливість селективної фільтрації, мінімізується внаслідок зменшення його товщини. Опір течії з боку товстішого й міцнішого підтримуючого шару, що забезпечує міцність конструкції, мінімізується за рахунок його відкритої пористої структури. Ці різні шари можуть бути зроблені з одного й того ж самого матеріалу, як в асиметричних мембранах з ацетату целюлози, або ж з різних матеріалів, як у тонкоплівкових складаних (композитних) мембранах. Мембрани, що використовуються в устаткуванні для очищування води, бувають двох видів: у вигляді пласких листів або порожнистих волокон.
Мікропористий – у контексті очищування води - мембрани, що мають середній розмір пор (діаметр) від 0,1 до 1,0 мкм.
| | Напорний бак - являє собою герметичну ємкість (інша назва - бак-гідроакумулятор). Забезпечує невеликий тиск подачі через вентілі у нижній частині без особливих вимог до насосу. Коли встановлений насос поршневого типу, такий бак зменшує сильні коливання тиску. Напорні резервуари звичайно мають великі застойні зони, які надають умовно-патогенним бактеріям сприятливе середовище для розмноження.
Напів проникність - властивість матеріалу мембран для зворотнього осмосу або ультрафільтрації, яка визначає можливість проникнення через мембрану одних молекул та іонів та перешкоджає проходженню інших.
Нітрат (NO3-) - аніон, що входить до складу азотної кислоти. Складається з одного атому азоту та трьох атомів кисню. Нітрат-аніон вважається токсичним, шкідливий при потраплянні всередину организму з водою та їжею, особливо для дітей, тому він не повинен бути присутнім у воді для гемодіалізу.
| | Одновалентний іон - катіон або аніон, якому не вистачає одного електрона або наявний один зайвий електрон.
Озон - надзвичайно активний окисник, що складається з трьох атомів кисню. Він може бути утворений при впливанні сильного електричного поля на газоподібний кисень або оточуюче повітря, в якому міститься кисень.
Оксиданти (окисники) – хімічні речовини, які надають кисень та/або приймають електрони в окислювально-відновлюючій реакції. Вільний хлор та хлорамін - окисники, що широко використовуються для дезинфекції.
Осмотичний тиск – якщо розчин, типу солоної води, відокремлений від чистої води мембраною, що є непроникною для солі, вода буде переходити з “чистої” ємкості у соляний розчин.Рушійна сила даного процесу зветься "осмотичним тиском". Його величина залежить від концентрації солей, а також числа іонів у розчині. Зверніть увагу, що осмотичний тиск залежить від кількості частинок у розчині, а не від їхньої повної маси. Наприклад, розчин типу хлориду натрію, що має концентрацію 1 г/л, характеризується більшим значенням осмотичного тиску, ніж розчин протеїну аналогичної концентрації. Для того щоб вода потекла знов із розчину солі у чисту воду, розчин треба піддати впливові гідростатичного тиску, більшого, ніж його осмотичний тиск. Це принцип зворотнього осмосу.
Опріснення - видалення солей з солоної води для виробництва чистої.
Органічна речовина – рослинні та тваринні залишки иабо живі організми. Усі вони мають в основі вуглець.
Опади - дощ, сніг, град, дощ зі снігом, роса, іней.
Осадова порода - осадові гірські породи, що виникли внаслідок осадження речовини у водному середовищі, рідше – з повітря або в результаті діяльності криговиків на поверхні суходолу, у морських та океанічних басейнах.
Основа - речовина, що має рівень рН більший за нейтральний (7,0). До його складу входить один або кілька гідроксил іонів (OH-). | | Патоген - збудник, що викликає захворювання; звичайно застосовується до живих організмів (переважно до вірусів, бактерій або грибів, що викликають різні хвороби).
рH – кількісне співвідношення у воді Н+ и ОН-, що утворюються при диссоциації води. Якщо у воді знижено вміст вільних іонів водню (рН>7) порівняно з іонами ОН-, то вода буде мати лужну реакцію, а при підвищеному вмісті іонів Н+ (рН<7)- кислу. В ідеально чистій дистильованій воді ці іони будуть врівноважувати один одного. В наких випадках вода нейтральна і рН=7. При розчиненні у воді різних хімічних речовин цей баланс може бути порушений, що призводить до зміни рівня рН.
Паралельне з”єднання - конфігурація (розташування) устаткування в системі очищування води, при якій потік разділяється і проходить одночасно через кілька розгалужень системи.
Перманганат калію (КMnO4) - окисник, що звичайно використовується для регенерації фільтрів-обеззалізувателів з марганцевим завантаженням greensand. Може застосовуватись як дезинфікуючий засіб.
Пермеат - потік знесоленої води, що виходить з установки зворотнього осмосу або ультрафільтрації.
Побутове використання води – використання води для домашніх потреб, тобто для прийняття ванн, прання білизни, миття посуду, купання хатніх тварин, поливання городів тощо. Близько 85% побутової води населення отримує по централізованих водогонах, решту – 15% - із своїх власних джерел.
Поліамід (PA) - синтетичний полімер нейлонового ряду, що використовується при виготовленні мембран для зворотнього осмосу та ультрафільтрації.
Побутове використання води – використання води для домашніх потреб, тобто для прийняття ванн, прання білизни, миття посуду, купання хатніх тварин, поливання городів тощо. Близько 85% побутової води населення отримує по централізованих водогонах, решту – 15% - із своїх власних джерел.
Полівінілхлорид (PVC) - термопластичний полімерний матеріал, що утворюється при полімеризації хлористого вінілу. Широко застосовується в США для виготовлення систем трубопроводів, упаковок харчових продуктів та пластмасових частин, що виробляються при високому тиску. PVC – найбільш поширений матеріал для систем трубопроводів, вживаний при проведенні диалізу.
Полісульфон (PS) - синтетичний полімер, що застосовується для виготовлення мембран для зворотнього осмосу та ультрафільтрації, характеризується високим ступенем термостійкості та хімічної стійкості.
Проводимість електрична – здатність водного розчину проводити
електричний струм. Величина проводимості залежить від кількості присутніх у розчині іонів. Проводимість позначається у Сименсах/см (См/см , також позначуваних mhos/см). Розчини неорганічних солей - відносно добрі провідники (дають високу проводимість), в той час як розчини, що містять органічні молекули, - доволі погані провідники (дають низьку проводимість). Високоочищувана вода також є поганим провідником. Вимірювання проводимості часто використовується для контролю експлуатаційних показників системи зворотнього осмосу. Електропроводність залежить від температури і має вимірюватись термокомпенсованим вимірювачем. Звичайна довідкова температура - 25°C. Вимірювання проводимості часом використовується для оцінки загальної кількості розчинених у воді речовин. Ця технологія є досить зручною, але не досить точною (див. також питомий опір).
Повінь - затоплення непокритих водою грунтів, що їх використовує людина. Повені мають дві основні характеристики: затоплення грунтів - тимчасове; вода затоплює лише прилеглі до водоймищ території.
Первинна обробка води – перша стадія обробки води, видалення механічних домішок за допомогою фільтру або металевої сітки.
Питна вода - вода, пригодна за своєю якістю для пиття.
Поверхневі води - води, що знаходяться на поверхні планети, наприклад струмки, ріки, озера чи басейни.
Підземні води - вода, яка тече або просочується під землею та пронизує грунт і скелі, постачаючи струмки, джерела, ріки тощо.
Пористість - 1)пористість гірських порід, сукупність пустот (пор), замкнених у гірських породах. Кількісно П. г. п. вимірюється відношенням об”єму всіх пор до загального об”єму гірських порід (в частках одиниці або відсотках; 2) сукупна характеристика розмірів та кількості пор в твердому тілі.
Прісна вода - вода, вміст розчинених солей у якій не перевищує 1,000 мілліграм на літр (мг/л); воду із вмістом розчинених солей більш ніж 500 мг/л небажано використовувати для пиття та в промислових цілях.
Проникність - здатність матеріалу пропускати рідину (наприклад, вода, що проходить крізь скелі). Проникні матеріали, наприклад пісок або гравій, дозволяють воді швидко проходити крізь них, в той час як непроникні матеріали, подібні до глини, не дають воді вільно просуватись.
Просочування - 1)проникнення води з поверхні під землю. 2) Рух води через отвори у грунті або скелях.
Питомий електричний опір - міра здатності речовини не пропускати електричний струм (величина протилежна проводимості). Стандартна одиниця виміру електричного опору - Ом. Опір залежить від складу води та відстані між вимірювальними електродами датчика.Одиницею питомого електричного опору є Ом/см. Вимірювання питомого опору, подібно до вимірювання проводимості, може здійснюватись у різний спосіб. Результати цих вимірів звичайно використовують для оцінки якості води, отриманої шляхом деіонізації, для покращення управління системами очищування води. Оскільки питомий опір залежить від температури води, часто використовуються прилади для температурної компенсації. Вони налаштовують Ом-метр таким чином, щоб опір води приводився до однієї температури, зазвичай 25°C. | | Розчин – правдиві розчини - однорідні (гомогенні, або однофазні) системи змінного складу, що складаються з двох чи більше компонентів. Відомі газоподібні, рідкі та тверді розчини. До газоподібних відносяться суміші будь-яких газів та пари, до твердих – багато зі сплавів металів, скла, деякі мінерали. Особливе значення в природі і техніці мають рідкі розчини, що утворюються внаслідок розчинення газів, рідин та твердих речовин у воді та інших рідинах. З розчинами пов”язані усі фізіологічні та біохімічні процеси, оскільки внутрішнім середовищем будь-якого організму є водні розчини різних речовин. Багато з лікарських засобів теж являють собою розчини. Розчинами є води Світового океану та атмосфера нашої планети.
Розмір частинки - диаметр, в мілліметрах, взвешенных частинок або осадового матеріалу.
Розчинник - речовина, що розчиняє інші речовини, утворюючи розчини. Вода розчиняє найбільшу кількість речовин, тому її звуть "універсальним розчинником" | | Солона вода - вода, що містить значну кількість розчинених солей.
Седиментація - процес, завдяки якому взвешенные речовини відокремлюються від води під впливом гравітації і осаджуються на дно контейнера або резервуара.
Селективність (відсоток затримання) - міра здатності обратноосмотичної мембрани видаляти солі з вихідної (початкової) вод. Виражена у відсотках, селективнсть визначається так:
селективність = (1 - концентрація солі у пермеаті/концентрація солі у вихідній воді) x 100%.
Скайлінг (аналог утворення відкладень накипу) – стосовно устаткування для зворотнього осмосу,
скайлінг - осаджування малорозчинних солей, типу карбонату кальцію, на поверхні мембрани. Цей осадок призводить до зниження потоку та зменшення значень селективності мембрани по різних компонентах.
Споживання кисню - кисень, необхідний для нормального протікання хімічних та біологічних процесів в организмі.
Ступінь вилучення води (відсоток вилучення) - показник, що застосовується при описі процесів зворотнього осмосу та ультрафільтрації, який характеризує відношення витрати потоку виробленої води до витрати потоку живлячої води. Цей показник необхідний для оцінки якості роботи установки зворотнього осмосу або ультрафільтрації в цілому, а не окремих мембранних елементів. Ступінь вилучення води (у відсотках) визначається так:
Ступінь вилучення = (витрата пермеату/витрата вихідної води) x 100%.
Стерилізація – фізичний або хімічний процес, який зменшує кількість мікроорганізмів до необхідного рівня. Вона може бути досягнута шляхом звичайного нагрівання, гама-опромінювання, обробки етиленоксидом та, в деякиз випадках, специальної фільтрації. З вищенаведених методів лише фільтрація підходить для об”ємної дезинфекції води, і жоден з них не підходить для дезинфекції водоочисного устаткування, що використовується для гемодиалізу. Проте один з хімічних дезинфектантів, що містить як активний компонент надоцтову кислоту, нещодавно був рекомендований як стерилизуючий засіб. Цей агент може використовуватись для дезинфекції деяких елементів системи водопостачання.
Сульфат алюмінію - середня соль, що має в своєму складі катіони алюмінію та сульфат-аніони. Звичайно використовується як флокулянт при муніціпальному очищуванні води.
Стічні вод - вода, яку вже було використано для побутових або промислових потреб і яку не скидають у водойми без попереднього очищування. | | Титрована лужність - явище, при якому деякі аніони, наприклад, карбонат (CO3)2-, розчинені у воді, вони зв”язують частину іонів (Н+) та зсувають рівновагу води (див. визначення pH), утворюючи надлишок вільних гідроксил-аніонів (ОН-). Ця надлишкова концентрація ОН- зветься лужністю. Титрована лужність може бути виміряна шляхом визначення кількості Н+ (у ммоль-екв), яка має бути додана до розчину для відновлення значення pH=7,0 (при цьому буде виконано умову нейтральності [Н+] = [ОН-]).
Транспирація - процес, в результаті якого вода, накопичена рослиною, виділяється крізь пори листя. Використовується рослинами для охолодження.
Тьмяність - міра присутності у воді колоїдних речовин у завислому стані. Завись, що міститься у пробі води, типу глини, мулу або дрібнодисперсних органічних та/або неорганічних речовин, буде розсіювати падаюче світло. Міра розсіювання виражається у нефелометричних одиницях тьмяності (НОТ). | | Ультрафільтрація - мембранний процес відокремлення (звичайно застосовується для концентрування розчинів полимерів). Розмір пор ультрафільтраційних мембран знаходиться у диапазоні від 0,001 до 0,1 мкм.
Ущільнення – небажаний фізичний процес, що відбувається зі зворотньоосмотичними та ультрафільтраційними мембранами, який призводить до зменшення швидкості потоку пермеату. Еффект посилюється при збільшенні температури, тиску або при забрудненні мембран. | | Флокулянт - речовина, що використовується сумісно з коагулянтом та сприяє об”єднанню субмікронних взвешенных частинок (колоїдів) у великі фрагменти, котрі можуть бути видалені за допомогою осаджування або фільтрації.
Флокуляція - одна із стадій водопідготовки, на якій дестабілізовані колоїдні частинки об”єднуються (зазвичай при збовтуванні) у великі агрегати . Ці утворення видаляються з води осаджуванням або фільтрацією. Процес може супроводжуватись додаванням синтетичних поліелектролітів, які збільшують розміри агрегатів, полегшуючи, таким чином, їхнє видалення. Стадія флокуляції протікає сумісно з коагуляцією.
Фторид - аніон, що входить до складу плавікової кислоти. Зустрічається у природних джерелах, додається при муніципальній обробці води для профілактики карієсу зубів. Надлишок фториду вважається токсичним, здатним викликати хвороби кісток, якщо він присутній у воді для для гемодиалізу.
Фульвокислоти - кислоти, знайдені в гуминових (органічних) грунтах. Можуть зустрічатись у воді у вигляді суспензій. | | Хлораміни – хімічні речовини, що використовуються для дезинфекції муниціпальної води. Вони утворюються в результаті взаємодії сполук амонію з вільним хлором і можуть існувати в природі (коли вільний хлор взаємодіє зі сполуками амонію, що утворилися при розкладі рослинних рештків). Хлораміни - сильні окислювачі і можуть бути вельми токсичні при вживанні води, що їх містить.
Хлоровані вуглеводні - група органічних речовин, що утворюютьсяпри взаємодії парафінів нафти з хлором. До даного класу сполук належать і такі речовини, як пестициди та гербіциди, що є потужними канцерогенами.
Хлорфеноли - див. Хлоровані вуглеводні. | | Якість води - термін, що використовується для опису хімічних, фізичних та біологічних характеристик води |
|
